Продовження (початок у матеріалах від 2, 13 та 19.04.2008)

Близькість мов на лексичному й інших рівнях аж ніяк не є підставою для беззастережного копіювання або перенесення назв різних понять з однієї мови в другу. «Помилки в доборі слів пояснюються недостатнім рівнем знання мови, — зауважує професор Олександр Пономарів. — Огріхи цілком природні в мовленні людей, котрі починають опановувати якусь мову. Таких вад не треба боятися, бо людина не може негайно опанувати мову в повному обсязі. Але початківці, новачки повинні мати певні мовні орієнтири, взірці...» Такі зразки здебільшого дає нам друковане слово.

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"


Леонід Сосницький (Запоріжжя)

...черкащани всі останні роки не безплідно дебатували, «кто более матери истории ценен», а провели титанічну роботу, щоб систематизувати і зберегти для нащадків усі визначні події, котрі трапилися на теренах області, не забувши імена всіх великих людей, котрі пов’язані з їхнім рідним краєм.

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"


Дмитро Кремінь (Миколаїв),
лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка

Але за всіх умов у нас є Україна, українська мова, Тарас Шевченко. І ми не сироти в цьому світі, не безбатченки, не байстрюки бездольні, не бездомні – в цьому найбільший урок нашої націєтворчої місії.

Стаття учасниці Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"


Людмила МАКЕЙ (Кіровоград)

Засмічені узбіччя, засмічена мова – явища одного порядку. Це й не дивно, адже буття визначає свідомість. А ще незрозуміло було львів’янам, чому мало не в кожному нашому місті чи селі й досі стоять пам’ятники Леніну. Бронзові символи минулої епохи зникли з їхнього буття ще в дев’яностих роках минулого сторіччя. До речі, незабаром і в Черкасах зникне скульптура Ілліча. Здивувала колег-газетярів і назва нашого обласного центру: “Це що – на честь прихильника червоного терору, який нічого доброго для місцевих жителів не зробив?! Невже ні в кого не виникало бажання змінити назву на ліпшу?”

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"


Василь Кізка (Вінниця)

…У своєму житті так глибоко, до нестримних сліз, я був двічі схвильований. Перший раз – на найбільших християнських святинях в Назареті і Єрусалимі, другий – тут, на славетній Черкащині.

Як на мене, на мою українську душу, серце і розум – у нас всього два найголовніших села Моринці і Керелівка. Це з них ми всі, українці, народилися. Без них було б щось інше, але України не було б, можливо, ніколи!

Продовження (початок у матеріалах від 2.04. і 13.04.2008)

Хиби перекладу. Кальки

Чимало прикрих помилок виникає через неточність перекладу слів, висловів, речень — тут мовці мають дбати про дотримання лексичних, фонетичних та інших мовних норм. У книжці, наприклад, розповідається про діяльність «крупного розвідника». Словосполучення крупний розвідник ужито недоречно, бо в українській мові слово «крупний» має лише одне значення — такий, що складається з окремих великих частинок. Наприклад, крупний (грубий) пісок. Під упливом багатозначнішого російського «крупный» в українських текстах з'являються помилкові сполучення крупне підприємство, крупний спеціаліст тощо. За лексичними нормами, у таких випадках доречно вживати слово великий (або інші слова — залежно від контексту): велика афера, широкий план, досвідчений фахівець.

Продовження (початок у матеріалі від 2.04.2008)

Чимало непорозумінь виникає під час відмінювання українських прізвищ. Щоб у тексті листа чи іншого документа не зробити з адресата-чоловіка особу протилежної статі, пам’ятаймо правило: чоловічі прізвища відмінюються всі, жіночі також усі, крім тих, що закінчуються на приголосний та -о: Іван Рябокінь — Івана Рябоконя, Марія Рябокінь — Марії Рябокінь; Петро Шейко — Петра Шейка, Ганна Шейко — Ганни Шейко; Тарас Трясило — Тараса Трясила, Ольга Трясило — Ольги Трясило; Василь Іваньо — Василя Іваня, Ніна Іваньо — Ніни Іваньо; Роман Нетудихата — Романа Нетудихати, Віра Нетудихата — Віри Нетудихати. Не відмінюються в українській (як і в російській) мові російські чоловічі та жіночі прізвища на -их, -ово, -аго: Ігор Крутих — Ігоря Крутих, Надія Черних — Надії Черних (російський звук ы передається українською літерою и); Олександр Дурново — Олександра Дурново; доктор Живаго — доктора Живаго.

На Черкащині з 3 по 5 квітня перебувала група редакторів, журналістів, науковців (майже 60 осіб), які взяли участь у Першому Всеукраїнському семінарі "Культура мови - культура нації". Провести цей захід на батьківщині Тараса Шевченка запропонував Всеукраїнський благодійний фонд "Журналістська ініціатива" (президент Людмила Мех). Ідею підтримали Держкомтелерадіо України і співорганізатори - Черкаська облдержадміністрація, обласна державна телерадіокомпанія (ОДТРК) "Рось", Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, Співдружність працівників інформаційних видань України.

Мова весь час розвивається, відшліфовуючи усталені, обов’язкові для всіх літературні норми. Культура ж мовлення полягає в тому, щоб неухильно їх дотримуватися. Найповніше й у певній системі норми зафіксовано у правописі, академічних словниках, довідниках, посібниках та підручниках. Як настільні книжки такі видання корисно мати кожному, хто спілкується державною мовою. Рекомендуємо читати твори авторитетних знавців української літературної мови Олександра Пономарева, Бориса Антоненка-Давидовича, Святослава Караванського, досвідченого літредактора Марії Волощак та інших, чиї поради покладено в основу запропонованих на сайті текстів.