«Ми глибоко вдячні японському уряду за допомогу Україні» – Ігор Харченко

  «Протягом останніх чотирьох років для нашої країни уряд Японії – один з найбільших міжнародних спонсорів. Ми глибоко вдячні японському уряду за допомогу Україні, – сказав на зустрічі з делегацією українських журналістів  і японських громадських активістів Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Ігор Харченко. – Переважна частина цієї допомоги йде на відновлення інфраструктури зруйнованих під час російської агресії регіонів. Дуже багато комунальних та інших проектів реалізуються саме з японської допомоги – йдеться, зокрема, про школи, гуманітарні заходи, реабілітацію поранених тощо».

 

Відповідаючи на запитання журналістів, Ігор Харченко, розповів також про співпрацю двох країн у питаннях обміну досвідом ліквідації наслідків техногенних аварій на АЕС.

 

«Японія і Україна свого часу уклали міжурядову угоду про співпрацю в подоланні наслідків техногенних катастроф. Це унікальний міжнародний документ, завдяки якому щорічно спеціальна комісія, яка почергово збирається в Японії і Україні, обмінюється думками, відстежує розвиток ситуації навколо Чорнобильської АЕС і «Фукусіми-1», де, як відомо, 2011 року так само сталася аварія з витоком радіації. Співпраця стосується не тільки питань медицини чи технології ліквідації радіаційного забруднення. Звичайно, за масштабами Чорнобиль не порівняти з жодною такою катастрофою у світі, у префектурі Фукусіма – це зовсім інший рівень небезпеки, але водночас тема Чорнобиля й Фукусіми в Японії близька кожному, – зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії. – Восьмий рік пішов після аварії, проте уряд Японії не припиняє серйозної роботи з ліквідації її наслідків. Причому є проблеми, в яких ми можемо поділитися досвідом (і японці вдячні за це), але й вони мають власний досвід. Японський уряд нині проводить стратегію (і її дотримується місцева влада у префектурі Фукусіма, де найбільше забрудненої території), що вся постраждала від аварії територія має бути повернута до життя. У нас це неможливо, бо в Україні зона відчуження – 30 кілометрів...

 

Японці стикнулися з проблемою, що в них досі кілька десятків тисяч відселених людей не повернулися, а частина з них уже й не хоче повертатися в свої домівки. Ми запитуємо, чим можемо політично, гуманістично підтримати місцеві влади в уражених префектурах (у Японії радіоактивні речовини понесло вітром на північ, як і в Чорнобилі), особливо у Фукусімі, де ми часто буваємо з колегами, зі зрозумілих причин, спілкуємося з місцевим керівництвом. Буквально півроку тому, коли чергова делегація з Фукусіми була й в Україні, японці переважно звертали увагу на одне: люди бояться купувати продукти, що мають походження з їхньої префектури (ця проблема є в загальнояпонському масштабі). При тому, що за всіма параметрами продукція перевірена й абсолютно чиста.

 

Ми свого часу через це проходили, – зазначає Ігор Харченко. – Я пам’ятаю 1986–1987-й: всі питали на ринках – звідки гриби, звідки картопля чи морква. Ми тепер заспокоюємо колег – усе минеться. Але проблема все-таки має міжнародний ефект: деякі країни уважно відстежують регіон походження продуктів…

 

Тут є дуже позитивна програма, її куратор – МЗС Японії (а започаткував програму ще попередній міністр закордонних справ, сам він, до речі, з Хіросіми). Приблизно раз на два місяці для дипломатичного корпусу, а в Токіо він найбільший серед держав Азії – до 180 послів, плюс політики, члени уряду, вихідці з того чи іншого регіону – МЗС у взаємодії з префектурами робить виїзні презентації, зокрема й продукції відповідних регіонів. Кілька тижнів тому останній такий захід був саме у префектурі Фукусіма. У виступі перед сотнею чоловік губернатор поскаржився, що «не хочуть нашу продукцію купувати». Я до того веду, що нині в Японії, в регіонах, що були уражені цунамі й витоком радіації з АЕС, триває процес відбудови й повернення до нормального життя», – наголосив Ігор Харченко.

 

      Зустріч з журналістами в Посольстві України в Токіо відбулася за участю керівництва японської Асоціації «Фонд за безпеку продуктів харчування та життя», яку очолює Ковака Джунічі (на першій світлині) – житель міста Сайтама, що в агломерації Великого Токіо. У двотижневу поїздку Японським архіпелагом асоціація запросила творчу групу, в складі якої голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, президент Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» Людмила Мех, секретар НСЖУ Сергій Шевченко та директор регіональної ТРК «Альта», координатор Японського проекту в Україні Олег Ярмоленко.

 

      Відповідно до програми перебування, журналісти прочитали лекції в містах Хіросіма й Наґасакі, записали інтерв’ю з мерами цих міст (за сприяння Посольства України в Японії), а нині готують телефільм про унікальну громадську ініціативу, названу «Японський проект». Його суть: після аварії, що сталася на АЕС «Фукусіма-1», японські активісти щороку приїздять до України, відвідують Житомирщину, Київщину, допомагають «чорнобильцям» в їхніх бідах, співпрацюють з українськими науковцями, медиками, освітянами, а також доносять до японців, інформацію, важливу для оздоровлення людей, які зазнали згубного впливу радіації після біди, що сталася на АЕС у префектурі Фукусіма. Досвід обох країн у цих питаннях важливий для всього світу, вважають ініціатори Японського проекту.

 

      На прийомі в посольстві Ігор Харченко особливо наголосив, що японці дуже цінують допомогу України в питаннях, що для них актуальні, надто коли це стосується здоров’я постраждалих від впливу радіації. Як приклад – наприкінці 2018-го професор Національної академії медичних наук України, доктор біологічних наук Тетяна Богданова отримала нагороду «12th Nagasaki Dr. Nagai Peace Memorial Prize» від Асоціації медичної допомоги хібакуся міста Наґасакі. Поспілкувавшись на тему українсько-японського співробітництва, учасники зустрічі обмінялися пам’ятними сувенірами. З України журналісти передали в посольство книжки, примірники періодики з публікаціями про Японський проект. Особливу вдячність Ігор Харченко висловив гостям за подарунок Київської організації НСЖУ, а саме – за перше видання перекладу українською мовою відомої праці японського філософа Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» (перекладацьку роботу молодого науковця, яка чотири роки навчалася в Японії, відзначено 2018 року премією Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського).

 

      Другий примірник цього видання журналісти передали до офісу японської асоціації в Сайтамі, де наприкінці поїздки відбулася зустріч з активістами організації і де на чільному місці у її вітальні ось уже сьомий рік поспіль можна бачити державні прапори Японії і України.

 

Активісти асоціації сподіваються, що їхню громадську ініціативу допомоги українським «чорнобильцям» і новітнім хібакуся в Японії підтримають і на державному рівні в Країні вранішнього сонця.

 

Сергій Шевченко

 

Фото автора