Ініціатор «Ралі журналістів» – Київський міський автомотоклуб (КМАМК), а його партнери в цій справі – Національна спілка журналістів України і Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів. Спортивний захід приурочили до професійного свята, яке щороку відзначається в нашій державі 6 червня. Оскільки то був четвер, змагання перенесли на неділю, бо лише у вихідні можна з дозволу міської влади перекрити Хрещатик і провести там масові заходи.

 

Журналістські ралі 2019-го – особливі. У травні виповнилось 20 років, відколи КМАМК започаткував спільні акції на Хрещатику зі Всеукраїнським автомобільним клубом журналістів (ВАКЖ). Майже півтора десятиліття дві громадські організації щорік проводили на головній вулиці нашої столиці традиційні ралі журналістів «Київська весна» та «Київська осінь».

 

Від червня 2000-го ВАКЖ упродовж десяти років саме на День журналіста організовував старти міжнародних автопробігів «Дорога до Криму: проблеми та перспективи» за участю колег з Литви, Польщі, Німеччини, Молдови, Росії, Білорусі, Туреччини та Ізраїлю. А ще 28 червня 2005-го спільно зі Всеукраїнським благодійним фондом «Журналістська ініціатива» розпочався масштабний всеукраїнський автопробіг єднання «Схід – Захід: разом назавжди», а 5 травня 2010 року – незвичайний пробіг, який журналісти рівно опівдні провели у своїх понад ста населених пунктах – це акція з хвилюючою назвою «Пам'ять батьківського подвигу – в серцях наших».

 

    Київський міський автомотоклуб на чолі з президентом Сергієм Маликом стабільно не збавляв темпів діяльності. Щороку відбувались різноманітні спортивно-масові заходи на Хрещатику. Киянам і гостям столиці особливо запам’ятовуються видовищне «Велике жіноче ралі», яке в березні відкриває сезон різноманітних акцій КМАМКу в серці української столиці. І ось ініціатива команди Сергія Малика – ралі журналістів з нагоди їхнього професійного свята – знайшла відгук у давніх партнерів – Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів. А ще ідею підтримала найчисленніша творча організація нашої держави – Національна спілка журналістів України і її очільник Сергій Томіленко. Для НСЖУ нинішній рік теж особливий – 60-річчя заснування Спілки. А ще один ювілей – 25 років від часу встановлення Дня журналіста (згідно з Указом Президента України Леоніда Кравчука від 25 травня 1994 року – на ознаменування прийняття 6 червня 1992 року на конгресі МФЖ Спілки журналістів України до міжнародної професійної структури). А ще зовсім недавно сталася подія як визнання активної позиції української творчої спілки – вперше її керівника обрано до Виконкому Європейської федерації журналістів.

 

– Партнерські відносини громадських організацій упродовж десятиліть, уміння без вагань прийти на допомогу і знову працювати разом – свідчення рівня порядності і взаєморозуміння активістів громадських формувань і запорука реалізації позитивних задумів навіть у ці непрості часи для нашого народу, – висловила свою думку після урочистого відкриття ралі журналістів віце-президент ВАКЖ, багаторічний головний редактор газети «Автопрофі» Людмила Каткова. Її думку поділяє і родина Киличевих: Володимир – журналіст видання "2000" та його супутниця життя Ірина (неодноразові учасники ралі й автопробігів).

 

    Під час урочистої частини відкриття змагань були й приємні місії. Секретар НСЖУ, багаторазовий учасник журналістських ралі Сергій Шевченко вручив спеціальну відзнаку творчої спілки президентові КМАМК Сергію Малику за багаторічне партнерство з журналістськими організаціями, зокрема зі Всеукраїнським автомобільним клубом журналістів. Тут же, перед стартом ралі, Грамоту Верховної Ради України за заслуги перед українським народом отримала з рук організаторів заходу головний редактор всеукраїнського журналу «Аграрний тиждень. Україна», неодноразова учасниця ралі й автопробігів журналістів Наталія Черешинська.

 

Щиро привітав учасників перегонів відомий журналіст-екстремал Валентин Щербачов. І нарешті – очікувана фраза з вуст Сергія Малика: «Ралі оголошуємо відкритими!»

 

    З екіпажем № 1 програми «Київський ранок» (ЦК – регіональний телеканал Суспільного) була ще й знімальна група. Цей екіпаж на чолі з Олександром Опанасенком – телевізійний інформаційний партнер ралі. У день журналіста 6 червня на 7:30 ранку вони запросили на прямий ефір організаторів змагань, а вже 9 червня – робили репортаж просто з події, з салону редакційного мікроавтобуса, щоб через кілька годин вийти в ефір і розповісти про все, як то кажуть, з коліс… Тепло проводжали колеги сімейний екіпаж № 3 Дмитра й Людмили Олтаржевських, які з перших ралі та автопробігів Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів пройшли показовий шлях професійного зростання. Поєднуючи журналістську діяльність з науковою, Дмитро захистив кандидатську, потім і докторську дисертацію, ставши професором Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Людмила нині – головний редактор порталу «Театрально-концертний Київ».

 

Навіть порівняно невеликій кількості екіпажів, що взяли участь у насиченій програмі ралі в день, коли спека змінювалась зливою під час проходження маршруту, погода не зіпсувала чудового настрою. Програма перегонів складалася з трьох етапів. Учасникам потрібно було пройти слалом, змагатися в картингу, а також проїхати маршрут за легендою. На першому етапі (на Хрещатику) екіпажам належало чітко, уникаючи помилок, дотримуватися схеми проїзду, майстерно маневруючи між фішками-конусами. Глядачі бурхливо реагували на круті маневри автомобілістів.

 

    Після цього екіпажі, дотримуючись «легенди» проїзду вулицями столиці, вирушили дорогами загального користування в бік Пирогова. Тут мета – безпомилковий проїзд за визначеним маршрутом, який і читався за «легендою». На другому етапі найкращого результату досягали ті екіпажі, в яких була чітка взаємодія між пілотом (водієм) і штурманом. Саме від уважності останнього залежало, чи дотримається екіпаж усіх деталей виписаного маршруту, чи не заблукає, проґавивши якусь деталь у дорожній розмітці. А корегування вносились іноді несподівано. Як розповів штурман екіпажу № 46 Роман Голубенко, зазначений у «легенді» дорожній вказівник на одному з поворотів (коли їхали до Пирогова) був просто збитий. Зайве коло навколо потрібного повороту забрало трохи дорогоцінного часу, але надалі змусило бути уважнішими. Екіпаж з іномовлення України трішки поступився переможцям, здобувши друге місце. Для елегантного водія Юлії Крючкової, кореспондентки новин, і Романа, який представляє англійську редакцію цього ж ЗМІ, є мотивація вдосконалювати майстерність.

 

      А ось кому вдалося вибороти першість – екіпажу № 8. Пілот Айюб Гаграманов і штурман Олексій Ремньов (телевізійники) набрали найбільшу кількість очок. Бронзові призери – журналіст Сергій Каланжов і оператор Альона Полуцька, члени Незалежної медіа-профспілки України. «Ми на таких заходах уперше, але не востаннє», – оптимістично заявили Сергій і Альона.

 

На спецділянці журналісти ставали картингістами й мали проїхати коло на час. Результати цього змагання також впливали на загальну кількість балів, зароблених учасниками. У підсумку до фінішу з різних причин дісталися лише 7 екіпажів з 11, що взяли участь у старті.

 

Гідно подолавши залиті зливою ділянки біля Корчуватого, дотримавшись усіх пунктів «легенди», Леся Шаповал зі штурманом Анастасією Громовою (команда «Автоледі й радіо «Рокс»), поставили перед собою нове завдання: ліпше підготуватися до майбутнього слалому. Команда «Автоледі» й радіо « Рокс» (№ 9) виступають вдруге. Маючи досвід «Великого жіночого ралі», прагнуть виступати й далі.

 

      Поруч із Сергієм Маликом у КМАМКу фахові журналісти Геннадій Вільгоцький та Дарія Корнієнко. «Я захоплена тим, що пережила сьогодні! І мета моя – не так перемогти, як набути досвіду майстерного, високопрофесійного водіння автомобіля, бути серед таких неординарних людей», – виразний погляд темно-зелених очей Тетяни Осіпової крізь лобове скло спрямований на учасників ралі, що жваво спілкуються в очікуванні результатів протоколу суддівського посту. На мить замислившись, вона додає: «У цей непростий час просто треба іноді додати більше позитиву в наше життя. Не один рік була членом робочої групи Міноборони з моніторингу забезпечення медичного устаткування у військових частинах, працювала з волонтерами. Та особливо гостро я відчула потребу позитиву у власному житті, коли з переломом лівої ноги поверталась зі Сходу України... Зараз тут ми разом з чоловіком, він у мене автогонщик, а сьогодні допомагає Сергію Малику в організації спортивного заходу».

 

      Ні для кого не було секретом, що після ралі з нагоди Дня журналіста, вже за якусь добу, найближчі друзі Сергія знову вирушать на Донеччину з традиційною волонтерською місією. Так робить команда Малика вже п’ятий рік. Отож після вручення кубків, коли над Хрещатиком лунав Гімн України, журналісти дружно підхопили його слова, з повагою поглядаючи на високого, худорлявого, зі втомленими через безсоння очима президента Київського міського автомотоклубу.

 

…Нам, журналістам, подобається писати про цікавих, неординарних людей. Життя робить велику приємність, коли іноді бачимо таких особистостей поруч із собою або зустрічаємо їх серед друзів.

 

Людмила Мех, президент Всеукраїнського автомобільного

клубу журналістів і ВБФ «Журналістська ініціатива»

 

Фото Сергія Шевченка

 

  ВРАЖЕННЯ ОЧЕВИДЦЯ (на світлині справа Лідія РИЖКОВА)

 

ЯК ПРОЇХАТИ ЗА ЛЕГЕНДОЮ?!

 

Серед розмаїття недільних шоу на Хрещатику ця подія зібрала чи не найбільше представників мас-медіа: журналістське ралі – завжди цікаво й видовищно. Тим більше, що цьогоріч воно проводиться вдвадцяте і присвячене 60-річчю НСЖУ, професійному святу працівників ЗМІ та блогерів. Так, до спілчан, яких нині в Україні майже двадцять тисяч, за словами секретаря НСЖУ Сергія Шевченка, приєднується і нова громадянська журналістика, до речі, давно визнана в Європі.

 

Мені було особливо цікаво спостерігати і за дійством, що його зорганізували партнери – Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів НСЖУ та Київський міський автомотокоуб (президент Сергій Малик), і за роботою колег. Креативно, в режимі он-лайн...

 

А двадцять років тому, я бачила народження цієї завжди притягальної... (нині традиції!) журналістської ініціативи. Належить ідея, як і її реалізація, наполегливій і відповідальній у всьому Людмилі Мех, колишньому заступникові голови СЖУ, а нині – людині, яка опікується корифеями пера, кращими набутками спілки і їх примноженням. Саме за багатогранну й багаторічну роботу в ЗМІ (розпочалася вона з районки) наша шанована колега удостоєна почесного звання «Заслужений журналіст України». Як і раніше, журналістський лідер гуртує ветеранів і молодих акул пера, переймається проблемами регіональних ЗМІ, вивчає і популяризує досвід міжнародний, зокрема в царині захисту журналістів. Моя родина щиро вдячна за запрошення до участі в ралі. Я отримала незабутні враження від спілкування з колегами, а син вивчає специфіку проїзду на авторалі за Легендою. До вчора я не знала, що це таке. Виявляється, це.... втім читайте на сайті НСЖУ, дивіться й слухайте в Ютубі (програма «Київський ранок»). Готуйтеся самі й беріть участь!

 

Дякую, наша молода і справді нині європейська спілка – за єднання небайдужих сердець і доль, за цікаві спільні заходи, за девіз: ТІЛЬКИ вперед.

 

Лідія Рижкова, заслужений журналіст України, голова Сумської обласної організації СЖУ–НСЖУ (1991–2007)