Київ – Приштина: історія однієї світлини

  На світлині – троє українських журналістів і французький дипломат Ксав’є Руар (Xavier Rouard). Фото зроблено 11 листопада 2023 року на Балканах – у столиці Косова Приштині, де відбулася церемонія з нагоди Дня перемир'я на пошанування пам’яті всіх, хто втратив життя в минулих або поточних збройних конфліктах. Церемонію організували спільно посольства Німеччини і Франції в Республіці Косово. У церемонії взяв участь і автор цих рядків (на фото – зліва) як промовець від групи українських медійників.

 

Десять днів тому буклет, який тримає в руці Марина Животкова (журналістка з Луганщини), я одержав у Києві, коли відвідав як секретар Національної спілки журналістів України масштабний захід НСЖУ – відкриття виставки «Розстріляна свобода слова».

 

    Експозицію розміщено в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Основа виставки – це зафіксовані свідчення журналістів про воєнні злочини росії. У виданому буклеті є, зокрема, знімок і текст про Марину – вона розповіла свою історію непокори рашистам, що тимчасово окупували її малу батьківщину. А на екрані в залі музею демонстрували фільми, зроблені НСЖУ, і глядачі побачили й почули історію ще однієї журналістки з Луганщини Вікторії Кайдаш, яка перебуває нині в Приштині за міжнародною програмою захисту медійників.

 

Група українських колег, присутніх на церемонії в Приштині, з цікавістю гортали сторінки видання, що прилетіло з рідних країв і принесло, як теплий промінь сонця в дощовий день, частку матеріальної історії активного спілчанського життя в час повномасштабної війни (й інформаційної війни також, яку розв'язав окупант і запеклий ворог цивілізованого світу).

 

    А ще французький дипломат – фаховий мовознавець і дослідник – звернувся (це вже поза кадром) до київського публіциста, автора цієї замітки й автора книжки «Імперія терору» з проханням погортати збірку історичних статей. Вона цьогоріч здобула премію Фундації при Українському вільному університеті в Нью-Йорку (США), тож француз потримав у руках і переглянув видання, яке вийшло у світ, до речі, завдяки підтримці НСЖУ і Japan Offspring Fund – японського партнера Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (на розміщеній на початку замітки світлині засновниця й президент фонду Людмила Мех стоїть біля пана Руара). Увечері в теленовинах на Балканах церемонію побачив Адем Сулеймані, координатор програми "Journalists-in-Residence Kosovo", який надіслав мені ще й фото, зроблене з екрана телевізора.

 

Який все-таки тісний наш світ!

 

І в цьому світі має бути багато добрих людей і друзів, як цього дня їх багато було в Приштині.

 

Сергій Шевченко