На мистецькому фронті в Запоріжжі
Весняні вогні рампи концертного залу ім. Миколи Глінки заманили працівників друкованих і електронних ЗМІ на творчий вечір Юлії Якси. Улюблениця запорізької публіки, провідна солістка обласної філармонії влаштувала на сцені справжній фурор. Співачка вразила слухачів сильним голосом, якому підвладні і арії з опер, і народні пісні, і джазові композиції, і хіти сучасної зарубіжної естради... Було яскраво й емоційно!
Юлія Якса – це більше, ніж співачка з унікальним голосом. За роки служіння Калліопі (грец. Καλλιόπη, латинізований запис Kalliope – «Прекрасноголоса» – в давньогрецькій міфології найстарша серед дев'яти муз; первісно богиня співів, згодом покровителька епічної поезії й науки) вона брала участь у сотнях концертів. Для Юлії немає жанрових обмежень. Цього вечора вона продемонструвала здатність бути віртуозною і щирою у кожній своїй творчій іпостасі. З перших композицій «Намалюю тобі» та «Місяць по небу ходить» довела, що не випадково має низку престижних відзнак, перемогла в міжнародному конкурсі «Golden time Talent», лавреатка премії ім. Івана Паторжинського Українського фонду культури.
Феєричне дійство розпочалося несподіваним поєднанням звуків роялю, ударних інструментів, контрабаса та… двох бандур. «Допомагали» в цьому Вікторія Терещенко та Ірина Скляренко (бандура), Світлана Зеленська (рояль), Дмитро Саверов (контрабас), Станіслав Шинкаренко (ударні)...
Філармонійне мистецтво завжди актуальне. За 50–70 кілометрів від Запоріжжя триває загарбницька війна рашистів проти України. Колектив філармонії з перших днів агресії «сусіда» згуртувався, щоб своїм мистецтвом протидіяти атакам ворога: артисти, музиканти провели десятки концертів для дорослих і дітей на власній сцені, виступали в центрах прийому постраждалих. І звісно – давали фронтові концерти для військовослужбовців тероборони, ЗСУ, Національної гвардії. До слова, в цей час і артисти Андрій Романов, Микита Коваль, Дмитро Тищенко та Богдан Хижняк боронять Україну на фронті. У виконанні Юлії Якси пролунала пісня «Хочеш», яку Богдан готував до весняного жіночого свята 2022 року. Але митець пішов до лав Збройних сил України. Тепер для всіх працівників філармонії ця композиція має особливий зміст...
Одкровенням у виконанні співачки у дуеті з Юліаном Гавриловим стали пісні «Обійми» й «Така як ти» Святослава Вакарчука та гурту «Океан Ельзи» (поєднані Олегом Бородаєм і Ніною Бойко у музично-літературну композицію). «Материнська любов» Миколи Мозгового як посвячення всім українським матерям... До виконання цих хітів дует бандуристок на сцені змінив дует скрипалів Генадія Музиканта та Володимира Величка. Яскраві творчі особистості згуртовують навколо себе інших митців. Свою майстерність того вечора подарував запоріжцям саксофоніст Іван Левченко, зачарувавши зал джазовою композицією «Chega de Saudade» португальського співка й композитора Антоніо Жомбі.
А далі Юлія заспівала відому «I will always love you» Вітні Х’юстон, і ми зрозуміли, що в нас у Запоріжжі є тепер своя Вітні! Ми почули також найскладніші арії світових композиторів. У співачки колоратурне сопрано – саме через це її називають універсальною. Сольні концерти Юлії – це завжди приємний подарунок шанувальникам її таланту...
Колектив обласної філармонії на чолі з заслуженим працівником культури України Іриною Конарєвою щиро подякував ЗСУ за можливість працювати на своєму мистецькому фронті та наближати Перемогу разом.
Едуард Бобровицький
Фото надав автор
***
"Гніздо сивого птаха" – нова книжка ветерана журналістики
Перегорнуто останню сторінку нової книжки гуляйпільського журналіста, письменника та краєзнавця Івана Кушніренка "Гніздо сивого птаха". Про те, що Іван Кирилович працює над новим твором, я знала, повідомила із Запоріжжя журналістка Ніна Деркач. І все ж приємною несподіванкою стала книжка в яскравій обкладинці, яку письменник днями приніс до пресцентру "Журналіст" обласної організації НСЖУ.
До Запоріжжя Іван Кирилович з дружиною Лідією Петрівною прибув з прифронтового Гуляйполя на початку квітня торік. Протягом двох місяців, каже він, не міг написати жодного рядка – далися взнаки пережиті вдома бомбардування, переховування в підвалі. Звикнути до нового місця допомогли в Центрі журналістської солідарності. Завдяки голові обласної організації НСЖУ Наталі Кузьменко й відповідальному секретареві Валентині Манжурі для журналістів-переселенців тут проводять різноманітні заходи, надають матеріальну допомогу та моральну підтримку. Коли трохи полегшало на душі, каже Іван Кирилович, повернулося бажання писати.
Книжка "Гніздо сивого птаха" – 92-га у творчому доробку Івана Кушніренка. Як і більшість його творів, вона побачила світ у друкарні "Дніпровський металург". До збірки увійшли повість "Лелече", оповідання та бувальщини. Над книжкою автор працював з літа 2022-го. Прототипами його героїв стали переважно земляки, життєві історії яких він художньо домислив.
У повісті "Лелече" простежується життєвий шлях керівника одного з сільгосппідприємств колишнього Гуляйпільського району. Повість не перевантажена виробничою темою. У ній є і вистраждане кохання головних героїв, і ліричні замальовки нашого прекрасного степового краю. Фінал повісті оптимістичний, попри те, що війна дуже знівечила Гуляйпільщину. Олександр Григорович і його дружина Тамара вірять, що все поруйноване і потрощене війною відбудують після перемоги, насадять новий сад, у якому лелеки зів'ють свої гнізда...
Іван Кушніренко з особливою повагою і теплотою розповідає про своїх земляків, які з різних причин залишилися в нескореному Гуляйполі й навколишніх селах, які вдень і вночі обстрілює ворог. Автор щиро радіє зустрічам із знайомими, що вимушено переїхали до Запоріжжя. Їхні історії також на сторінках його книжки. У кожного з цих людей опалене війною життя. І в кожного – незламна віра в перемогу, написала для сайту ВБФ "Журналістська ініціатива" Ніна Деркач.
м. Запоріжжя