Після публікації на сайті фонду «Журналістська ініціатива» замітки про те, як на Поділлі збирають пожертви для виробництва маскувальних засобів, дуже потрібних українським оборонцям (читайте, будь ласка – "Тетяна Скомаровська: «На благодійний концерт – з гітарою і нашоломниками»") до Вінниці, де майстрині-волонтерки плетуть сітки, надійшли нові пожертви від небайдужих краян.

Серед тих, хто поповнив рахунок для закупівлі матеріалів на сітки, є ветерани журналістики. І є творчі особистості з інших сфер діяльності – люди старшого покоління, знані, до речі, не лише в Україні. Їхні імена можна знайти, приміром, у книжках і навіть на обкладинках друкованих видань – як авторів літературних творів.

Згадалося принагідно, що у вересні жертвував на підтримку українських вояків Олександр Ільченко – журналіст зі стажем, який після публікацій, прочитаних на сайті фонду, надсилав кошти на волонтерську картку столичних доброчинців. Із загального 47-річного трудового стажу пана Олександра він у пресі – 44 роки. Лавреат премії СЖУ "Золоте перо" (1981), заслужений журналіст України" (2001), має відзнаки Міноборони, СБУ, МВС, НГУ, ГПУ, УДО. Має двох дітей і п'ятьох онуків.

«Сума відносно невелика, але крапля по краплі... Поки що так. Якби працював, міг би більше, сподіваюся, іншим разом так і буде», – написав нам один з ветеранів преси. Має рацію досвідчений колега, бо, як каже народна мудрість, «не тим крапля камінь довбе, що сильна, а тим, що часто падає».

    Вінницькі маскувальні сітки, "кікімори" для снайперів, нашоломники та інші захисні вироби завжди якісні, зроблені зі знанням справи – професійно. У майстринь навіть і підхід до висловлення подяки на диво творчий. Записують кількасекундне відео з приміщення, в якому кипить робота (жінки плетуть сітки), і на цьому тлі – прості, але теплі, щирі слова подяки.

А патріотична сімейна пара (читачі сайту ВБФ «Журналістська ініціатива») Валерій Петущак і Наталія Македон, приміром, ось так лаконічно зреагували на адресовані їм з Вінниці слова вдячності: «Як важко зараз нашій армії, яка захищає святу Українську землю!»

    Цікаву пропозицію подала й Марина Животкова – редакторка газети з Луганщини, яка в час війни мусила виїхати з території, тимчасово окупованої рашистами. Марина торік пожертвувала кошти на виробництво «вінницьких сіток» у дещо незвичайний спосіб – як подарунок колезі (авторові цих рядків) на день народження! Так оригінально привітала свого доброго знайомого і водночас зробила добру справу для підтримки українських вояків. А вже цими днями такий же подарунок на день народження зробили і їй самій! Гарна може бути традиція!

Очільниця представництва фонду у Вінниці журналістка Марина Тепленко оцінила нову ініціативу, що народилася в учасників міжнародної програми захисту медійників «Journalists-in-Residence Kosovo», виразним словом-захопленням: «Бомбезно!»

      До речі, і сама Марина Тепленко була на вінницькому благодійному концерті Тетяни Скомаровської, фотографувала подію і як вдячна глядачка також не вперше пожертвувала суму на виробництво сіток, до плетіння яких раніше й сама долучалася. І далі, як то кажуть, буде...

Добрі справи колег-благодійників оцінив та інформаційно підтримав відомий у Харкові журналіст-телевізійник Ігор Денисюк: «Прочитав, дякую! Молодці! Вийшло розмістити у фейсбуці».

Закінчити цю замітку хотілося б словами журналістки з Черкас, керівниці обласного представництва фонду «Журналістська ініціатива» Валентини Душок. У листуванні з благодійниками вона поділилася власним твердим переконанням: «Або воюєш, або допомагаєш тим, хто воює! Іншого шляху до перемоги нема».

Сергій Шевченко

Фото автора, світлини з Вінниці надали Тетяна Скомаровська й Марина Тепленко

P.S. Нас питають, як долучитися трудовою гривнею до тих, чия "крапля камінь довбе". А все дуже просто: пишіть керівництву фонду на електронну адресу, а ми надамо номер вінницької волонтерської картки. Разом переможемо!