Є люди, які в час війни в Україні використовують свій голос і медійний вплив для добра, створюючи благодійні фонди чи ініціативи та залучаючи донорів до допомоги, що робить журналістику інструментом позитивних змін, – це інформація з огляду, який зробив у гуглі штучний інтелект (ШІ).

Журналісти-благодійники – це медійники, які не лише висвітлюють події, а й активно долучаються до допомоги, збирають кошти та інформують про потреби, особливо під час війни в Україні. Серед таких людей названо відомих журналістів (Юрій Бутусов, Андрій Цаплієнко, Євген Малолєтка та інші, які працюють на фронті, фіксують війну та збирають допомогу), а також волонтерів у медіа – це кореспонденти, редактори, ведучі, які після роботи йдуть допомагати, організовують збори тощо.

Як вони діють? Тут і організація зборів на певні потреби (дрони, FPV-машини, медикаменти, реабілітація), і висвітлення (інформування аудиторії про критичні потреби армії та цивільного населення), і створення фондів, і власні ініціативи (використання особистого впливу та медійних майданчиків для залучення міжнародної спільноти).

Штучний інтелект пояснює, чому це важливо. По-перше – довіра: журналісти часто мають високий рівень довіри в суспільстві, що допомагає залучати значні ресурси. По-друге – прозорість: висвітленням процесу допомоги вони забезпечують прозорість використання коштів. По-третє – фіксація подій на фронті є доказовою базою та моральною підтримкою.

  Серед медійників-благодійників та їхніх ініціатив, за версією нейромережі, відомі ось такі.

• Фонд Сергія Притули – один з найвідоміших і найбільших благодійних фондів в Україні, заснований телеведучим. Фонд спеціалізується на допомозі ЗСУ, забезпечуючи їх технікою, транспортом тощо. 

• Роман Бочкала – відомий журналіст та воєнний кореспондент, співзасновник благодійного фонду «Батальйон Волонтер». Основна місія фонду – забезпечення українських військовиків нелетальними засобами. 

• Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» – громадська організація, створена з метою підтримки розвитку незалежної преси, підвищення кваліфікації журналістів та допомоги медійникам, зокрема тим, хто постраждав від війни.

У діалозі з ШІ можна дізнатися, що Наталія Гуменюк, Мстислав Чернов та інші журналісти, які фіксують події війни зсередини, не лише виконують свою професійну місію, але й привертають увагу міжнародної спільноти та донорів до потреб України, що опосередковано сприяє благодійній допомозі. Згадано також ініціативи Національної спілки журналістів України: творча спілка і її Центри журналістської солідарності координують отримання й розподіл гуманітарної допомоги серед медійників, які опинилися у скруті через війну.

«Журналісти-благодійники – це не просто професіонали, а й активні учасники суспільного життя, які поєднують професійну місію з гуманітарною» (ще одна цитата з огляду ШІ). Серед українських медійників нині немало тих, хто активно займаються доброчинністю, волонтерством, допомагають Силам оборони України та підтримують колег, які постраждали від війни. Тож разом із комп’ютерним розумом справді є підстави зробити логічний висновок: у час війни ініціативи й реальні благодійні справи медійників роблять журналістику інструментом позитивних змін.

Сергій Шевченко

Світлини автора, а також картинка, згенерована ШІ

12.12.2025