Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

  Організаційні питання проведення семінару "Культура мови - культура нації" взяв на себе колектив ОДТРК (генеральний директор заслужений журналіст України Михайло Калініченко, заступник генерального директора й водночас – керівник представництва ВБФ "Журналістська ініціатива" в області Валентина Рабцун). Учасники семінару поселилися в санаторії "Мошногір’я" – у мальовничій парковій місцевості на схилах Мошенських гір за 30 км від Черкас на північ. Санаторій – популярне місце оздоровлення й відпочинку – нині приймає як жителів області, так і приїжджих, "чорнобильців". Круглий стіл з мовних питань провели у провідному закладі освіти – Черкаському національному університеті імені Б. Хмельницького. Журналістів, які приїхали мало не з усіх регіонів країни, щиро вітали керівництво вишу (ректор Анатолій Кузьмінський), Людмила Мех, представники творчих спілок Черкащини та студентський ансамбль "Віват!". 

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

На семінарі професор Наталія Шумарова й викладачі кафедри української мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка Людмила Хоменко та Дмитро Данильчук зробили огляд україномовних видань різних областей країни. Учені привернули увагу редакторів і кореспондентів до типових мовних огріхів (стилістичні, лексичні та інші похибки, що трапляються в публікаціях), дали журналістам практичні поради. Ось лише деякі з них: модне слівце “наразі” означає не “зараз”, як дехто вважає, а поки що. Слово "відтак" слід уживати не у значенні "отже", а потім (тобто після чого-небудь). Під упливом російської часто пишуть чи вимовляють "складова" (рос. "составляющая"), хоч норма сучасної української – складова частина або складник. На жаль, засмічують "мову калинову" всілякі покручі й кальки – "співпадати", "співставляти", "в якості" (когось або чогось). Співорганізатори, учасники та гості семінару порушували й інші злободенні питання. На думку Михайла Калініченка, центральні телеканали "забувають" про створення й показ у зручні для глядача години цікавих дитячих і культурологічних програм. Завідувачка кафедри журналістики Черкаського університету Тетяна Бондаренко зауважила, що мова нині живе й розвивається на основі не так письменницьких (класичних) зразків, як переважно на базі щоденної журналістської творчості (преса, радіо, телебачення). Потрібно й це брати до уваги. Лауреат престижної журналістської премії "Золоте перо" Людмила Мех, письменник Григорій Білоус та інші промовці закликали колег до боротьби за чистоту рідного слова, а також за припинення ганебного процесу "розукраїнення українців".

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

 Після змістовної, зацікавленої розмови гості ознайомилися в університеті з експозицією музею українського рушника. А наступного ранку в актовій залі санаторію "Мошногір’я" розпочалася прес-конференція т.в.о. заступника голови Черкаської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Анатолія Чабана. Учений-історик розповів зі знанням справи про те, як утілюється в життя перша Державна програма "Золота підкова Черкащини"*. Майстри пера й мікрофона скористалися слушною нагодою одержати докладну інформацію з перших вуст, аби на шпальтах своїх видань і в ефірі зважено й об’єктивно розповісти про здобутки, наявні проблеми та перспективи цієї, справді, грандіозної роботи черкасців. На думку промовця, організація мовного семінару саме на Тарасовій землі – добрий почин, адже Черкащина дала світові Кобзаря, багатьох інших визначних діячів культури, мистецтва, науки. Непересічними подіями минувшини, пов’язаними з добою трипільської культури й розквітом козацтва, пишається цей благословенний Богом край. Тож недаремно тут багато робиться нині для збереження історичної пам’яті й відродження потужної духовної спадщини.

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

 Після "теоретичної" презентації туристичної програми гості мали змогу виїхали комфортабельним автобусом до Звенигородського району за маршрутами, що передбачають ознайомлення з Шевченківським національним історико-культурним заповідником, а також відвідати музей-садибу Героя України В’ячеслава Чорновола в селі Вільхівець. Журналісти побували в селах Шевченкове (колишня Керелівка) й Моринці, поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзареві та до могил батьків поета. Тепло зустріли учасників поїздки в Лисянці, де господар кафе "Українські страви" Микола Гонзір (на знімку – другий зліва) продемонстрував журналістам уміння "створити найліпші умови для гостей, які відвідують Шевченків край". У кафе – смачний український борщ з пампушками, інші традиційні страви національної кухні; є також затишна зала з каміном, більярд, жива музика. Якщо потрібно переночувати – за 200 гривень "хоч сам, хоч учотирьох живи в двокімнатній оселі". Недарма до кафе гостинного пана Миколи останніми роками заїжджали відомі в державі люди, з-поміж яких і дехто з теперішніх її очільників.  

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

Перший Всеукраїнський семінар журналістів "Культура мови - культура нації" відбувся на Черкащині

 У суботу 5 квітня учасники семінару вже на шляху до Києва ознайомилися з досвідом організації роботи приватного сільськогосподарського підприємства "Плешкані", яким керує досвідчений фахівець Дмитро Лисун. Передове в області господарство спеціалізується на виробництві пшениці, кукурудзи та цукрового буряка. Вирощують і ячмінь, горох, сою, люцерну, якими годують велику рогату худобу (її тут понад 4,5 тис. голів). За словами директора, усі зернові в ПСП збирають три комбайни іноземного виробництва (колись на таку площу зернових треба було випускати більш як три десятки комбайнів). Стратегія розвитку господарства спрямована на досягнення максимального прибутку. При цьому в господарстві економно споживають енергоносії, поступово перейшли до цілодобового утримання худоби на майданчиках просто неба, мають високі надої молока, телята, яких годують за прогресивною технологією, швидко набирають вагу. Багато чого цікавого розповіли щирі українці Дмитро Лисун і його соратники-однодумці на прес-конференції, до організації якої доклав руку професіонал-телевізійник, шанована в області людина Михайло Калініченко.

Один з учасників семінару секретар Національної спілки журналістів України Валерій Горобець, редактор газети "Трудова слава" (Херсонська область), висловив своє захоплення від поїздки щирим поетичним рядком.

Нам черкащани Золоту Підкову
Подарували щиро, від душі!
І в наших душах – ще одна обнова –
Ми прапраправнуки Тарасові усі!

У серці кожнім крила лебедині,
В країні кожній є святі місця…
Черкащина для нас усіх віднині
Свята й проста Тарасова земля!

Свята – бо дух її –
святий, кобзарський!
Проста – бо Слово, Правда –
Як Земля.
Тут жив Тарас!
Тут мріяв Симоненко!
Тут я відчув,
що ми – одна сім’я!..


Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Дмитро Кремінь (газета "Рідне Прибужжя", м. Миколаїв) також висловився про захід, що відбувся, переконливо й щиро: "У нас є Україна, українська мова, Тарас Шевченко. І ми не сироти в цьому світі, не безбатченки, не байстрюки бездольні, не бездомні – в цьому найбільший урок нашої націєтворчої місії". Журналістка Олена Місник у газеті "Наше місто" (Дніпропетровськ) слушно зауважила: "Невже тільки Черкащина славиться своєю історичною спадщиною? Є що показати й нам. Це могила кошового отамана Івана Сірка на Нікопольщині, унікальний петриківський розпис, Кодацька фортеця, дерев’яний собор у Новомосковську... І умови для розвитку туризму на Дніпропетровщині є.Чим не привід створити свою "Золоту підкову"?

Учасники заходу були одностайні в думці, що мовні семінари з відвіданням об’єктів історико-культурної спадщини та ознайомлення з досвідом передових вітчизняних підприємств – вдале поєднання у втіленні журналістських ініціатив. Завдяки зацікавленості науковців, тісній співпраці з Інститутом журналістики (а ініціативу Фонду палко підтримує його директор професор Володимир Різун) семінар "Культура мови – культура нації" не буде одноразовою акцією, сподіваються учасники. Форми мовностилістичного навчання можуть урізноманітнюватися і, звісна річ, не залишаться без уваги питання культури, розширення кругозору і знань працівників преси (а в підсумку – читачів, слухачів, глядачів) про надбання Українського народу, історичних земель нашої держави.

Сергій Шевченко,
заслужений журналіст України

Фото Сергія Шевченка

______________
* Державна програма „Золота підкова Черкащини” на 2006-2009 роки

На виконання розпорядження Президента України В.Ющенка від 29.04.2005 № 1016/2005-рп „Про відродження та розвиток історичних і культурних центрів Черкащини” постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2006 № 671 було затверджено Державну програма «Золота підкова Черкащини» на 2006-2009 роки.
Метою програми є розроблення і здійснення комплексу науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких, фінансово-економічних заходів для забезпечення збереження, використання і популяризації пам’яток, розвиток історико-культурних заповідників, інших історичних і культурних центрів, відкриття нових туристичних маршрутів та створення сучасної туристичної інфраструктури.
Основними об’єктами програми є відродження історичних пам’яток, пов’язаних з іменами Б.Хмельницького, Т.Шевченка, відомих український письменників І.Нечуя-Левицького, М.Старицького, композиторів С.Гулака-Артемовського, К.Стеценка, О.Кошиця, вчених М.Максимовича, Л.Симиренка, воєначальників І.Черняховського, К.Дерев’янка. Важливе місце у програмі відведено пам’яткам археології, найвизначнішою з яких є трипільська культура.
Багато робиться для розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів, які входять до туристичного маршруту. Введено в експлуатацію підвідні газопроводи, відбудовано лікарні, освітні заклади, Будинки культури.