Наближаються 40-ві й 15-ті роковини найбільших у світі катастроф на АЕС, що сталися відповідно в районах Чорнобиля (Україна) і Фукусіми (Японія). ВБФ «Журналістська ініціатива» – інформаційний партнер Японського проєкту – подає в лютому – квітні 2026 року цикл тематичних публікацій, започаткованих статтею на сайті фонду «Дві біди українців: зовнішня агресія і внутрішнє опромінення».

Нагадаємо, в Японії побачив світ спецвипуск друкованого видання, що пише про захист харчових продуктів і безпеку життя. Цю ініціативу виявив Джунічі Ковака – редактор, громадський діяч та благодійник із Сайтами. Він поділився зібраними матеріалами, серед яких є спогади українського вченого Миколи Лазарєва. Науковець свого часу надав відповіді на запитання, які цікавили японців (деякі з них подаємо в цій статті). А житель Овруччини освітянин Микола Слепенчук поділився спогадами про вплив Японського проєкту на життя Піщаницької гімназії.

  1. З матеріалів, які надав Микола Лазарєв.

– Які методи найбільш ефективні, щоб перешкоджати переходу радіоактивного цезію з ґрунту в рослини?

– Усі методи підвищення родючості ґрунтів зменшують забруднення рослин радіоактивним цезієм. Обережно слід ставитися до внесення азоту.

– Як проводите перевірку на вміст стронцію? Чи проводите перевірку на вміст плутонію?

– Контроль за вмістом стронцію і плутонію проводиться радіохімічними методами, в деяких випадках визначення стронцію проводиться за допомогою бета-спектрометрів.

– Розкажіть про систему перевірки сільгосппродукції. Ми маємо інформацію про те, що у вас проводять перевірки на різних етапах: на місці виробництва, на етапі товарообігу, на місці продажу. Ви вважаєте, що у вас досить часто перевіряють харчові продукти?

– Саме так, що стосується державних систем виробництва, перероблення та продажу продукції. Уже 1987 року в структурі Міністерства сільського господарства радіологічний контроль виконували 1676 радіологічних лабораторій, відділів та постів: зокрема 1126 ветеринарних, 120 агрохімічних, 165 ринкових та ін.

– Чи є у вас проблеми із забрудненням радіонуклідами річок, озер, боліт тощо? Як довго це впливало на риболовлю?

– Катастрофа на ЧАЕС сталася в регіоні водозбору річки Дніпро, водами якої користуються близько 15 млн осіб. Проблем із забруднення риби в Україні не було.

– Які методи найефективніші, щоб споживачі й реалізатори продуктів зрозуміли, що харчі безпечні?

– Широке інформування населення з об'єктивною оцінкою радіаційної обстановки, коментарі у ЗМІ компетентних служб і науковців та адмінорганів. Оперативне реагування на випадки появи неправдивої інформації чи виступів некомпетентних інтерпретаторів.

– Чи є така проблема, як неконтрольоване розмноження диких тварин на забруднених територіях і чи це впливає на екосистему? Яких заходів ви вживаєте?

– Відхід людини з певних територій сприяє розмноженню багатьох видів у популяціях дикої фауни. Але через деякий час механізми саморегуляції виводять екосистему в рівновагу. Тут можна втручатися, а можна не втручатися.

– Яких заходів вживають у сфері тваринництва? Як гарантувати безпеку кормів?

– Тваринництво, особливо пасовищне, стало найбільш критичною галуззю сільського господарства. У перші роки після аварії розроблено рекомендації щодо використання кормів для с/г тварин. При заготівлі кормів визначалася питома активність радіоцезію в окремих видах кормів і корми складували окремо за ступенем забруднення. Фахівці складали раціони таким чином, щоб загальний вміст радіонукліда в раціоні забезпечував відповідність його допустимим рівням... Це давало змогу раціонально використовувати корми. Можна було «брудні» корми використовувати на певній стадії (непродуктивної) відгодівлі тварин, а для молочної (продуктивної) худоби залишати «чисті» корми.

– Якими методами перевіряють тварин на вміст радіонуклідів в організмі? Чи проводиться перевірка живих тварин, чи після оброблення туші?

– Протягом року після аварії були проблеми з перевищенням вмісту радіоцезію у м'ясі с/г тварин. З 1987 року затверджено методику прижиттєвої оцінки вмісту цезію в організмі. Прилади для цієї методики державним коштом поставлено у відділення служби ветеринарної медицини. Перед здаванням тварин на м'ясокомбінати подавали заявки до районного відділення служби ветеринарної медицини й лікар давав висновок про відповідність наявності радіоцезію у тілі тварини чинним нормативам. Якщо відзначали перевищення, то на місці давали рекомендації, як очищати організм тварин. Це відгодівля на чистих кормах, використання сорбентів тощо.

Відповідно до закономірностей поведінки радіоактивних ізотопів цезію в агросистемах, зернова продукція майже завжди найбільш «чиста», оскільки у свинарстві та птахівництві основна частина раціону – зернова, то проблем із продукцією свинарства і птахівництва майже не було.

  2. З інформації Миколи Слепенчука.

Співпраця з міжнародними фондами часто стає тим каталізатором, який змінює не лише матеріально-технічну базу закладу освіти, а і якість життя всієї громади. Яскравим прикладом такої синергії стала багаторічна взаємодія Піщаницької гімназії з японською асоціацією, яку очолює Джунічі Ковака.

Шлях до змін розпочався 2012 року, коли відбулося перше знайомство адміністрації гімназії з представниками японського фонду. Цей етап став фундаментом для довіри й майбутніх ініціатив. Уже 2013 року офіційно стартувала активна співпраця, що принесла реальні результати.

Японський проєкт охопив кілька критично важливих сфер: від екологічного землеробства до соціальної підтримки сімей.

1). Екологічні ініціативи та агрокультура.

Одним із цікавих напрямів стало внесення калійно-магнієвих добрив на присадибні ділянки учнів школи. Це дало змогу не лише підвищити врожайність, а й знизити рівень радіонуклідів у сільській продукції, що позитивно вплинуло на здоров’я родин.

  2). Адресна допомога родині Тимошенків.

Особливу увагу в межах проєкту приділили дитині з особливими потребами (ДЦП). Допомога родині Вадима Тимошенка стала яскравим прикладом адресної підтримки:

* забезпечення курсами спеціалізованого масажу;

* постачання чистих харчових продуктів, що критично важливо для реабілітації;

* підтримка в навчанні, яка дала дитині шанс на успішне майбутнє.

* Житлові умови: придбання будинку в с. Піщаниця з подальшим його капітальним ремонтом.

* Медична підтримка: допомога на дальше лікування.

  3). Покращення інфраструктури гімназії.

Фонд долучився до розв'язання господарських питань закладу. Надано істотну допомогу в будівництві внутрішнього санвузла, що докорінно змінило рівень комфорту й гігієни для учнів і педколективу.

Модернізовано шкільну систему опалення. Для зменшення викидів шкідливих речовин у повітря японська сторона надала фінансову підтримку для встановлення установки очищення газів шкільної котельні «Циклон». Це обладнання дало змогу ефективно відфільтровувати тверді частки та продукти згоряння, значно покращити екологічну ситуацію навколо закладу, забезпечити чисте повітря на території школи, де діти проводять більшу частину дня.

У межах проєкту приділено увагу й нутрицевтичній підтримці учнів. Вони вживали спіруліну (джерело вітамінів та мікроелементів), аскорбінову кислоту (для зміцнення імунітету).

Співпраця охоплювала й регулярне забезпечення дітей предметами, потрібними для навчання і творчості. Це якісні олівці, ручки, набори для рукоділля та зручні пенали, що значно полегшувало підготовку до уроків.

Особливу увагу фонд приділяв емоційному стану дітей. Дівчаткам дарували різноманітні прикраси. Для практичних потреб школярів – ліхтарики, які в періоди тривалих відключень світла стали для учнів і вчителів справжнім символом світла й надії. Також учні отримували теплі шкарпетки. Цей, здавалося б, простий жест став проявом глибокої турботи про здоров'я та комфорт українських дітей у холодні зимові місяці.

Вплив японського проєкту на Піщаницьку гімназію важко переоцінити. Це не просто фінансова допомога, а комплексний підхід, що поєднав у собі турботу про здоров'я дітей, соціальний захист вразливих верств населення та модернізацію шкільного простору. Цей досвід доводить, що відкритість до міжнародного партнерства розширює горизонти навіть для невеликих сільських шкіл.

Пресслужба ВБФ «Журналістська ініціатива»

Світлини Сергія Шевченка і з архіву ВБФ «Журналістська ініціатива»

02.03.2026